Звіт про похід майже вихідного дня.... Звіт від Сергія Кириченко.

Короткий фото звіт про похід майже вихідного дня по маршруту:

с. Пилипець, гора Великий Верх, гора Білецький верх, ріка Великий Звор, гора Магура Жиде, гора Гемба, с. Пилипець.

Учасники походу:

Ігор Сініцін Сергій Кириченко

Маршрут походу представлений на карті:

Сторона квадрату координатної сітки дорівнює 2 км.

Точка 1 на карті – початок маршруту

Село Пилипець, база І.Сініціна.

Звідси ми почали маршрут, через лісок , що на задньому плані, почали підйом на полонину Бор ржава.

Неглибокий сніг та чарівні краєвиди піднімають настрій

Ялини змінюються буками.

Ліс закінчується, сонце скоро зайде пора думати про ночівлю. Вище буде тільки сніг та вітер.

На гребені височіє хрест….

Підходимо ближче читаємо напис.

Нас утро встречает прохладой!

Та нічого підемо далі зігріємось:)

Вершина гори Великий Верх. Недуже жарко але дошкуляє вітер та майже нульова видимість

Майже нічого не видно, зупинились на обід (на карті точка 3)

Після обіду видимість трішки покращилась. Обережно просуваємось вдовж гребеня, остерігаємось карнизів.

В проміжках між хмарами видно метеостанцію, висота 1330м.

З вітряного хребта звертаємо на гору Білецький Верх, (на карті точка4) де в нас запланована ночівля.

В затишній палатці гарячий чай та не мудра їжа допоможе відновити сили для наступного дня.

Ранок. Останні приготування в дорогу. Речі зібрані одягаємо снігоступи, і лишиться тільки витоптана ділянка снігу та велетенські граби що проводжають нас.

Йдемо старою дорогою, місцями зарослою молодими деревами крізь які важко продиратись. Іноді зустрічаються сліди місцевої фауни – здається лисиці.

Дорога пішла вбік , а нам довелося спускатись до річки навпростець по крутому схилу.

Нарешті спустились до річки Великий Звор. Від крутого спуску пар іде з під «кришки».

В цю пору танення снігів ще не почалося і річка більше скидається на струмок «схочу перескочу» але зимова краса її задаровує.

Після нетривалого перепочинку на обід (на каті точка 5) піднімаємось на схил гори Магура Жиде .

Дорога звивається серпантином але практично не заросла чагарниками. Підйом хоч і крутий та засніжений долається відносно легко.

Під вечір вийшли до границі лісу (пункт 6 на карті). Знайшли загін для овець та невелике літне укриття для пастухів. Назвати його будиночком чи колибою язик не повертається. Попри це ми вирішили заночувати в цій халабуді. Як змогли позакривали великі дірки а малі залишили для вентиляції. Місце де повинні бути двері завісили палаткою. Вийшло досить затишно.

Обживаємось на новому місці

Корисна площа тут більша ніж в палатці, Але скільки б того простору не було він заповнюється увесь без залишку. Над головою повісили ботинки вони хоч і не просохнуть зате провітряться.

Ранок зустрів нас туманом. Вирішили перечекати поки туман розвіється. Чекали до обіду. Встигли тричі поснідати.

Нарешті десь о дванадцятій годині туман почав розсіюватись

Ми продовжили свій шлях

Ліс зовсім закінчився , сніг став твердим, вітер сильним. В проміжках між клубками хмар проглядала вершина гори Магура Жиде.

Шлях до вершини був туманним і вітряним.

Вершина зустріла нас сніговими кристалами.

Ці кристали були всюди, не можливо було пройти щоб не наступити на них. Вони хрупали під снігоступами, ми відчували себе вандалами що наступаємо на таку красу але розуміли що ця краса до першої відлиги

Далі як їжаки в тумані пішли по хребту на гору Гемба

На горі теж нічого видно не було . Вирішили зупинитись на обід було 16:40.

Поки обідали настали сутінки. Туман розвіявся показались далекі хребти, гора Стій

Фот на пам'ять. Захід сонця на горі Гемба. Далі спуск в с. Пилипець на базу.

На базі. Просушка спорядження.